ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ ПАСТИРІВ ЩОДО СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОГО ТИЖНЯ
І ПАСХАЛЬНОГО ТРИДЕННЯ
У 2020 РОЦІ
ПІД ЧАС КАРАНТИНУ


Всечесні Отці!

На підставі Декрету Конгрегації Божественного культу та дисципліни таїнств від 19 березня 2020 року (Прот. N 153/20) та беручи до уваги складний час, який переживаємо з приводу пандемії COVID-19, пропонуємо вказівки та деякі поради відносно звершення літургії під час Великодніх свят 2020 року:

ЗАГАЛЬНО
Не переносимо дати Пасхи. У визначений час святкуємо Пасхальне Тридення.
У випадку продовження карантину щодо участі в Літургіях Великого Тижня і зокрема Пасхального Тридення треба дотримуватися вказівок державної влади.
Єпископи в катедральному храмі та священики в парафіяльних храмах звершать літургійні таїнства Пасхального Тридення з обмеженою участю вірних, згідно розпоряджень влади. Нехай повідомлять усіх парафіян про час початку літургії у даний день, щоб вони могли духовно об’єднатись у молитві у власних оселях.
Треба зазначити, що далі, аж до відкликання, продовжується диспенса від обов’язку участі в недільних Службах.
Було б добре, щоб вірні долучилися до літургії Пасхального Тридення за посередництвом трансляцій. Якщо це неможливо можна порадити вірним проводити Літургії по домах, у формі Літургії Слова.
Щоб відчути інтенсивний характер Великого Тижня заохотити вірних до Літургії Годин та інших молебнів, які варто проводити у родинному колі.
Добре б було налаштувати трансляції найважливіших літургій з важливих осередків дієцезії. Заохотити вірних побожно, достойно і активно в них брати участь, а не просто дивлячись в екран як на звичайну передачу. Важливо, щоб це були трансляції наживо, а не в запису. Треба повідомити вірних про години таких трансляцій, щоб вони брали живу участь в Літургії.
Пригадуємо, що вірні, які беруть участь у Св. Месі через засоби масової інформації, оскільки не можливо зробити цього фізично, можуть приймати духовне Св. Причастя. Це означає збудити у своєму серці гаряче прагнення єдності з Ісусом, з глибини серця благати Господа увійти до душі своєї, очистити її від плям і вад та освятити її. В момент споживання Пресвятих Дарів священиком можна стати на коліна, або прийняти іншу позицію, яка виражатиме честь, любов і пошану.
Кодекс Канонічного права (кан. 960-961) чітко вказує, що якщо фізична присутність пенітента неможлива, використовуються інші способи примирення, а не сповідь. Кожного разу, коли є серйозна причина і немає можливості висповідатися, то вірні можуть збудити акт досконалого жалю, що включає в себе намір якнайшвидше висповідатися». Катехизм Католицької Церкви в № 1452 пояснює, що «жаль, що випливає з любові до Бога, возлюбленого понад усе, називається досконалим жалем або жалем з любові. Такий жаль прощає повсякденні (легкі) гріхи. Він також приносить прощення смертних гріхів, якщо містить в собі тверде рішення приступити до Сповіді, коли це буде можливим.

Обов’язком душпастирів є пояснення вірним цих можливостей примирення (розмістити його на веб-сайті парафії, або помістити його на дошці оголошень при вході у храм).

Сповідь за допомогою електронних засобів зв'язку (наприклад, телефону, обміну миттєвими повідомленнями тощо) неможлива. Святий Престол ніколи не дозволяв сповідати по телефону, а всі попередні заяви прямо забороняють сповідати "на відстані" і вказують на те, що у віртуальному просторі немає "таїнств".
Коли священики служать Св. Месу у концелебрі, приготування чаші, споживання з неї та пурифікацію, слід робити виключно головному служителю. Інші священики нехай приймають Пресвяті Дари через занурення.
Похоронні обряди слід відправляти виключно біля місця поховання, або перед крематорієм, тобто, на відкритому просторі, а не вдома чи у храмі. Кількість осіб, які беруть участь у похованні, згідно з рішенням уряду не повинна перевищувати 10. Гріб повинен бути закритим. Рідні не повинні цілувати померлого. Похоронні компанії могли б використовувати відеозв’язок, щоб дозволити сім’ям брати участь у похоронному обряді.
ПАЛЬМОВА (ВЕРБНА) НЕДІЛЯ
Було б добре, щоб вірні долучилися до літургії Пальмової Неділі за посередництвом трансляцій. Якщо це неможливо вірні можуть по домах провести домашню Літургію Господніх Страстей: початкове хресне знамення, літургійні читання з Вербної неділі, після Євангелія - молитва вірних, Отче наш, благословення для мирян.
ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР - МЕСА МИРА
Месу мира єпископ звершує у цьому році винятково в присутності деканів та священиків катедри або конкатедри.
ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР - МЕСА ГОСПОДНЬОЇ ВЕЧЕРІ
Якщо не буде дозволено участі вірних в Літургії, священик (з іншими священиками у співслужінні) має право відправити Літургію без вірних. У цьому випадку пропускається обряд вмивання ніг та виставлення Пресвятих Дарів у «Гробі Господньому». Пресвяті Дари зберігатимуться в дарохранительниці.
Було б добре, щоб вірні долучилися до літургії Меси Господньої Вечері за посередництвом трансляцій. Якщо це неможливо вірні можуть по домах провести Літургію Слова, читаючи читання з Меси Господньої Вечері. Літургію можна завершити молитвою вірних, Отче наш, благословенням для мирян.
ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ
Заохотити вірних у цей день до строгого посту: хто може - на хлібі і воді.
Запропонувати вірним у цей день молитися Літургією Годин, можливо навіть усіма канонічними годинами, включно з Годиною Читань.
Було б добре організувати у цей день трансляції Хресної Дороги і Літургії Великої П’ятниці з катедральних і парафіяльних храмів. Спосіб участі вірних єпископ визначає, виходячи з актуальної ситуації.
Під час Літургії Великої П’ятниці у Вселенській молитві треба встановити особливу молитву за хворих, за померлих і за тих, хто знаходиться у ситуації розгубленості (це згідно з вказівками Месалу, Missale Romanum, стор. 314, п. 13)
Для тих, хто бере участь в Літургії Великої П’ятниці, адорацію Хреста треба зробити без фізичного контакту з ним.
Було б добре, щоб вірні долучилися до літургії Великої П’ятниці за посередництвом трансляцій. Якщо це неможливо вірні можуть по домах провести Літургію Слова Великої П’ятниці та зробити вдома адорацію Хреста.
Можна порадити участь у трансляції папської Хресної Дороги.
ВЕЛИКА СУБОТА
Заохотити вірних у цей день продовжити піст (за бажанням).
Запропонувати вірним у цей день молитися Літургією Годин, можливо навіть усіма канонічними годинами, включно з Годиною Читань.
По домах вірні можуть продовжувати адорацію Хреста - до вечірніх годин дня.
Немає посвячення святкових страв в храмах - посвячення здійснює батько (голова) родини перед святковим (пасхальним) сніданком (текст Молитви).
ПАСХАЛЬНА ВІГІЛІЯ
Пасхальна Вігілія правиться лише у катедральних і парафіяльних храмах, у тій мірі, як на це дозволяє реальна можливість, окреслена компетентними органами.
Пропускається Літургія Світла. Пасхал просто запалюється. Процесія пропускається. Відразу розпочинається пасхальне провіщення (Exsultet). Після цього розпочинається Літургія Слова. У Літургії Хрещення відновлюються тільки хрестильні обітниці. Потім слідує Євхаристійна літургія.
Було б добре, щоб вірні долучилися до Вігілії за посередництвом трансляцій. Можна порадити участь у трансляції папської Літургії.
Ті, які жодним чином не можуть приєднатися до Пасхальної Вігілії, яка звершується у храмі чи за посередництвом трансляцій, хай моляться Годиною Читань, вказану на Неділю Великодня.
Щодо Пасхальної Вігілії в монастирях, семінаріях, чернечих спільнотах рішення приймає дієцезіальний єпископ.

Єпископи Римсько-Католицької Церкви в Україні

27 березня 2020 року
№ 10/2020

 



Дорогі парафіяни!
Цього року якось особливо переживаємо Великий Піст, якогось більш глибокого значення набуває в сьогоднішній уривок з Євангелії від святого Йоана 11, 1-45 про тайну людського страждання та смерті.
Треба зразу сказати, що Ісус не ліквідував смерть, а тільки переміг її нищівну силу. Лазар і так повинен був пізніше померти, але його остаточна смерть вже стане входженням до вічного життя, однак це входження у вічність стало можливим завдяки Воскресінню Христа. Лазар повинен був чекати на другу смерть і тому його життя не відрізнялося від нашого. Воскресіння Лазаря є перемогою над смертю, але перемогою тимчасовою.
Ісус вирушає до Єрусалиму: «Лазар, наш приятель, спить; але я піду збуджу його ( Йн.11,11). І пізніше ця драматична і зворушлива сцена: розмова з Марією і Мартою, сльози... Господь плаче над гробом Лазаря, але також плаче і над кожним іншим гробом, над кожною людиною, бо саме для того Він прийшов у цей світ, «щоб шукати і рятувати те, що загинуло». Христос плаче над нами, бо Він найкраще знає людське серце.
Смуток і жалоба перед обличчям смерті - це натуральна реакція наших почуттів, але віра повинна перемінити наші почуття і підпорядкувати їх надії, яку ми маємо в Христі. Це не легко і не робиться автоматично. Наш людський досвід смерті і болю після втрати коханої особи борються в нас з довірою до Ісуса.
Марта вірила, що безпосередня близькість Ісуса біля Лазаря в часі його хвороби і агонії могла врятувати життя брату. Всі добре знали силу Ісуса над хворобами. У людських відчуттях Ісус міг запобігти смерті хворого, але поки людина була живою і Марта, і Марія були в цьому свято переконані. Але Лазар помер і вже розпочались невідворотні біологічні процеси (див. Йн.11, 39) і тому Марта вже не бачить ніякого порятунку. Вона вірила у відлегле воскресіння останнього дня, вірила у спеціальне месіанське послання Ісуса і Його надзвичайну близькість з Богом. Ісус хоче показати, що віра в Нього повинна йти далі, поза межі життя і смерті і одним лише словом: «вийди...» повернув Лазарю життя. Перед тим, як воскресити Ісус сказав відкотити камінь (Йн. 11,39), щоб очевидним був факт, що Лазар вже не живе.
Увіруймо в ці дні Посту і випробування, що немає такого гробу, такого гріха, такого дна, такого стану, з якого би нас не визволила сила і любов Розіп‘ятого Господа.
Можна і треба відсунути камені сумнівів і невіри так, щоби особисте життя кожного з нас почало змінюватися. Можна і треба відкидати каміння, які спричиняють духовну смерть. Наверненням. оживленням віри, покірним прийняттям ситуації, в якій зараз знаходиться світ і ми з Вами - ми відкочуємо каміння, які спричиняють духовну смерть - і це є духовне воскресіння.
Спробуймо інакше подивитися на справи, пов‘язані з хворобами і терпіннями людей ( нас самих в тому числі!). Можу сказати, що в ситуаціях, коли по людськи все погано і безнадійно ( як смерть Лазаря , «відгонить вже...»), я особисто не маю відповідей на багато питань, але вірю, що Бог мене і Вас любить і підтримує своєю благодаттю в найбільш драматичні моменти. Вірю, що Бог знає краще, коли допускати терпіння...
І тоді, і зараз Бог плаче над смертю Лазаря. І як тоді, так і зараз сучасні Марти і Марії, тобто ми з Вами - визнають віру в Божественну силу Христа, який може воскрешати померлих.

Посеред цього страждання і сліз - з нами Бог!

З повагою і молитвою, о. Олександр

 

V НЕДІЛЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
29 березня — 4 квітня 2020 року

Згідно з рекомендацією Конференції Єпископів України та на підставі рішення Кабінету міністрів України (про заборону масових заходів за участю більш як 10 осіб, враховуючи церковні обряди та церемонії) на весь час карантину, Святі Меси відбуватимуться БЕЗ УЧАСТІ МИРЯН.
За винятком тих осіб, котрі склали наміри індивідуальної Святої Меси і завчасно зконтактувалися.

З Таїнства Примирення можна скористатися домовившись з настоятелем.

ПРОГРАМА ТРАНСЛЯЦІЙ БОГОСЛУЖІНЬ НА КАТОЛИЦЬКОМУ ТЕЛЕБАЧЕННІ EWTN У ЧАСІ КАРАНТИНУ
Понеділок-субота
12:00-13:00 Адорація Пресвятих Дарів (крім суботи)
15:00 Свята Меса з каплиці EWTN та КМЦ (крім суботи)
17:30 Гіркі Жалі
18:00 Свята Меса та Хресна Дорога з конкатедрального собору св. Олександра в Києві
Неділя
10:00 Свята Меса з конкатедрального собору св. Олександра в Києві
18:00 Свята Меса з каплиці EWTN та КМЦ
Трансляції дивіться в кабельних мережах та інтернеті (веб-сайт ewtn.org.ua, сторінка у фейсбуці EWTN Україна)

Пригадуємо про можливість брати участь у Святих Месах слухаючи Радіо Марія о 7:00 та 18:00 (з понеділка до суботи) та о 10:00 (в неділю).

Починаючи від 29 березня, щонеділі під час карантину, загальноукраїнський суспільний телеканал "UA: Перший" у співпраці з католицьким телеканалом "EWTN Україна" транслюватиме Святу Месу з конкатедрального храму св. Олександра в Києві, що відбуватиметься о 9:30.

 




Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри! В Урочистість Благовіщення, яке є нашим храмовим святом, спогляньмо знову очима віри на той момент, коли Син Передвічного Отця став Сином Марії, Святим Духом став людиною в Її дівочому лоні. Благовіщення є пропозицією для Марії, щоби була Матір‘ю Спасителя світу. Про це пригадує нам Євангеліє від святого Луки 1,26—38.
Якже інакше виглядає цей діалог між Ангелом, посланим від Бога і Марією, Дівою з Назарету в порівнянні з діалогом першої жінки Єви з дияволом, який прийняв постать змія ( Буття 3). Там, де Марія - там простота, щирість, покора і чистота. Там, де спокусник - там диявольська хитрість і жіноча цікавість подали собі руки. Тут Ангел є Божим посланцем, а там диявол започаткував нищівний діалог. Тут переживання про виконання Божої волі диктує Марії обережні питання, там натуральна схильність підкреслювати свою значимість відразу обезвладнює Єву, а цікавість схиляє зробити перші кроки до забороненого.
Бог вибирає Марію стати Матір‘ю Божого Сина. Перед незвичайними словами Ангела Марія стривожилася, але не злякалася, як Захарія в подібній ситуації (Лука 1,12) і тому могла з внутрішнім миром «роздумувати в собі, що могло значити це привітання» (Лука 1,29). Ангел звіщає Марії істоту її вибрання: «ось ти зачнеш у лоні і родиш сина і даси йому ім‘я Ісус» ( Лука 1,31). Вся увага на Ісусі, який прийде в цей світ спасати заблукале людство. Відповідь Марії показує внутрішнє здивування і тоді Ангел відслонює перед Нею найбільшу таємницю: Святий Дух, який був творчим первістком при створенні світу ( Буття 1,2) і при його відновленні ( Єзекиїл 37,9) здійснить те, що для людей неможливе. Сила Всевишнього отінить Матір Його Сина як під час подорожі вибраного народу до Обітованої Землі « хмара накрила намет зборів, і слава Господня сповнила храмину» (Вихід 40,34).
З часу Благовіщення Марія буде місцем цієї Божої присутності – істинним храмом Бога, першим християнським храмом і водночас Ковчегом Завіту. Святе Писання описує нам роль Матері Ісуса в Його публічному житті і справі спасіння, від Кани Галілейської до Голгофи. Тихо і покірно вона товаришує Синові в Його житті і праці. Не знаходимо в Євангеліях, щоби щось просила для себе, але знаємо, що доручає потреби людей своєму Синові.
Бог хотів, щоби так було і в Його великій родині, в Церкві. Марія є Матір‘ю Спасителя-Христа, від Нього може все отримати, є нашою Матір‘ю – може і хоче випрошувати для нас благодать. Завжди, коли християни були в небезпеці (різній!), вони зверталися до Марії, шукаючи у неї захист і опіку (особливо під час епідемій і різних катастроф).
Нехай з наших домівок і душ возноситься покірна молитва «Радуся, Маріє...» , яка майже дослівно повторює Ангельське привітання, а кожний з нас нехай не почувається в небезпеці.

Слава Ісусу Христу!

З молитвою і найкращими побажаннями,
о. О. Гурський.


МОЛИТВА ПРО ПРИПИНЕННЯ ПОШИРЕННЯ ЕПІДЕМІЇ КОРОНАВІРУСА

Отче наш, сповнені довіри, просимо Тебе, щоб коронавірус не завдавав більше шкоди і щоб епідемію можна було якнайшвидше опанувати. Просимо Тебе про повернення здоров’я хворим і мир тим місцям, куди коронавірус дійшов. Прийми тих, хто помер від цієї хвороби, потіш їхні сім’ї. Підтримуй та захищай медичний персонал, який бореться з вірусом, надихай та благословляй тих, хто намагається контролювати ситуацію. Господи Ісусе, лікарю наших душ і тіл, ми відчуваємо себе безпорадними перед цією глобальною загрозою, але довіряємо Тобі, даруй нам мир і здоров’я. Мати Божа, бережи нас і опікуйся нами, веди нас у любові до Твого Сина, Ісуса. Амінь.

Святий Севастіане, молись за нас!
Свята Франциско Римська, молись за нас!
Свята Розаліє, молись за нас!
Святий Карле Борромею, молись за нас!
Святий Євгене де Мазенод, молись за нас!
Свята Мати Терезо з Калькутти, молись за нас!
Блаженна сестро Марто Вєцка, молись за нас!
Всі святі наші покровителі, моліться за нас!

 

Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри, Божою милістю переживаємо IV Неділю Великого Посту, яка цього року якось особливо пригадує нам, що багато людських ситуацій, які видаються нам драматичними, безнадійними чи позбавленими надії - однак мають свій глибший вимір і сенс.
У незаслуженому терпінні найбільш болісним є абсурд, брак очевидного значення і тому за всіляку ціну ми намагаємося це значення шукати. Питання про причину страждання, а зараз про коронавірус - може залишитися без відповіді, що тільки буде підсилювати наш неспокій і біль. Страждання робить так, що людина почувається немовби заглибленою в темряву і дезорієнтованою, покинутою і зрадженою, бо дуже часто нам може здаватися, що згідно з критеріями нашої людської логіки нічого поганого не повинно з нами статися.
Наш Господь Ісус Христос об‘являє нам інше пояснення і сенс страждання: в ситуації, коли нас, або наших близьких доторкнулася хвороба, або якийсь інший болісний досвід нам, треба не стільки запитувати про джерело і раціональну причину, скільки про спосіб реагування на страждання і про те, що треба робити, щоби на міру наших людських можливостей страждання нас не нищило, а очищувало і зміцнювало. Саме в такому дусі приймаємо з покорою цю ситуацію, коли навіть до храму поки що краще не приходити, щоб безпечно перечекати час епідеміі.
За кожним людським стражданням криються незбагненні Божі справи, таємниця людського життя, зраненого гріхом, але зціленого і відкупленого Христом. Час епідемії вчить нас, що ми малі, безпорадні люди, а не всемогутні пани, що нам треба позбутися ілюзії самодостатності, щоби всі наші потреби, прагнення і почуття були віддані в молитві владі Бога, щоб Він Сам міг їх перемінити.
Перед Богом і в Бозі ми розпізнаємо, що так насправді в усіх наших думках і почуттях ми прагнемо Його як Того, Хто як Єдиний може заспокоїти наше прагнення і очікування. Умовою, щоб це зрозуміти і прийняти - є віра.
Можливо і зцілення не прийде миттєво, одному Богу відомо коли, але коли ми так вміємо подивитися на свою ситуацію, коли співвідносимо своє з тим, що пережив Христос, коли в молитві звертаємося до Бога - тоді є впевненість і переконання, що в стражданні (навіть такому як зараз) є присутнім Бог, що ми не самі.

Маймо відкриті очі і вразливе серце!

Нехай Господь укріплює нас!
з молитвою за всіх вас,
Настоятель Парафії
отець Олександр Гурський


 

ІV НЕДІЛЯ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
22 — 28 березня 2020 року

Понеділок – 8:00
Вівторок – 17:00

Середа – 8:00 та 17:00 Урочистість Благовіщення Господнього

Четвер –
17:00
П’ятниця – 8:00 

Субота – 16:00

Неділя – 8:00 Святий Розарій 
               
9:00 та 11:00 Свята Меса
   

Гіркі жалі — за півгодини перед Службою Божою в середу, п’ятницю та неділю
Хресна Дорога — після Служби Божої в п’ятницю 
Святий Розарій — за 20 хвилин перед Службою Божою в понеділок, вівторок та четвер


Пам’ятаймо про осіб старших, хворих, тих, які страждають чи переживають якісь випробування, особливо наших парафіян. Огорнімо їх своєю молитвою, підтримкою та співчуттям!


 

ПАПА НАГАДУЄ, ЯК ОТРИМАТИ ВІДПУЩЕННЯ ГРІХІВ,
КОЛИ НЕМА МОЖЛИВОСТІ ВИСПОВІДАТИСЬ


Люди на завершальній стадії життя без капеланів, сім’ї, зачинені вдома без можливості прийти до священика з огляду на карантинні заходи… Під час ранкової проповіді Папа нагадав про щирий жаль, що відпускає гріхи в очікуванні на можливість висповідатися.

Salus animarum, спасіння душ є найвищим законом Церкви, вирішальним інтерпретаційним критерієм того, що є правильним. Тому Церква завжди шукає способи для того, щоб запропонувати можливості примиритися з Богом усім тим, які цього прагнуть. В цей період надзвичайного стану, спричиненого пандемією коронавірусної інфекції, коли чимало людей ізольовані у відділеннях інтенсивної терапії, а від всіх інших вимагається залишатися вдома, щоби запобігти поширенню заражень, варто нагадувати всім про багатство церковної традиції, що Папа Франциск зробив під час проповіді в п’ятницю, 20 березня.

«Мені відомо, що чимало з вас, – сказав Святіший Отець, – у контексті Пасхи ходите до сповіді, щоби примиритися з Богом. Але сьогодні багато-хто скаже мені: “Отче, де можу знайти священика, сповідника, бо ж заборонено виходити з дому? Я ж прагну примиритися з Богом, прагну Його обіймів… Як можу це зробити якщо не знаходжу священика?”. Роби те, що каже Катехизм.

Все є дуже зрозумілим: якщо немає священника, щоб ти міг посповідатись, поговори з Богом, Він є твоїм Батьком, і розкажи Йому правду: "Господи, я вчинив це, це і те... Вибач мені"; і попроси у Нього пробачення з усього серця, із жалем за гріхи та пообіцяй Йому: "Пізніше я посповідаюсь, але пробач мені зараз". І ти відразу повернешся у Божу благодать».

Папа Франциск посилається на 1451 та 1452 пункти Катехизму Католицької Церкви, проголошеного святим Йоаном Павлом ІІ та приготованого під проводом тодішнього префекта Конгрегації Віровчення кардинала Йозефа Ратцінґера. У них читаємо: «Між актами каянника перше місце займає жаль. Він є “болем душі і ненавистю до вчиненого гріха з рішенням не грішити більше в майбутньому” (Тридентський Собор: DS 1676). Якщо жаль походить з любові до Бога, любленого понад усе, він називається “досконалим жалем” (жалем із любові). Такий жаль відпускає легкі провини; він відпускає також смертні гріхи, якщо містить у собі сильну постанову висповідатися (Пор. Тридентський Собор: DS 1677), як тільки це буде можливо».

Отож, очікуючи можливості отримати розрішення від священика, як тільки обставини на це дозволять, цим актом можемо відразу отримати прощення. Це дорога до Божого милосердя, відкрита для всіх, що належить до передання Церкви та може бути корисною для кожного, особливо, для тих, які в ці дні перебувають у контакті з хворими в домівках та лікарнях.



 

Згідно рішення
Конференції Єпископів України
вірні у цьому часі епідемії отримують звільнення (диспенсу)
з обов´язку участі
в недільній Святій Месі




 

 

 





IT - ItalianoEN - EnglishDE - DeutschFR - FrançaisPT - PortugueseDK - DanskNO - NorwegianRO - RomanianSK - SlovakSV - SvenskaFI - Finnish | IT - ItalianoEN - EnglishDE - DeutschFR - FrançaisPT - PortugueseDK - DanskNO - NorwegianRO - RomanianSK - SlovakSV - SvenskaFI - Finnish